Екскапітан «Галичанки» вже у Румунії: інтерв’ю з-за кордону

30 черв. 2020 |

Екскапітанка «Галичанки» Наталія Савчин, як ми вже повідомляли, після закінчення сезону перейшла до румунської команди Gloria Bistrița. Українська гандболістка вже у Румунії, поки знаходиться на самоізоляції та очікує результати тестування на COVID. Далі зможе зустрітися з новою командою, а також з президентом клубу і мерією міста.

Екскапітанка «Галичанки» Наталія Савчин, як ми вже повідомляли, після закінчення сезону перейшла до румунської команди Gloria Bistrița. Українська гандболістка вже у Румунії, поки знаходиться на самоізоляції та очікує результати тестування на COVID. Далі зможе зустрітися з новою командою, а також з президентом клубу і мерією міста.

У якому настрої перебуває Наталія, що очікує від нової команди, яку зарплатню отримуватиме, кого бачить наступним капітаном «Галичанки», що хоче сказати наостанок гравцям і вболівальникам та багато інших питань з’ясовувала наша журналістка.

– Наталю, пригадаймо, як ти потрапила до Gloria Bistrița та чи мала пропозиції від інших клубів?

 Пошуком клубу для мене займався менеджер. В мене було декілька умов щодо нового клубу, одна з них – щоб він брав участь у Єврокубках. Варіант з Глорією знайшовся досить швидко. Контракт я підписала ще в березні. Крім цієї команди були варіанти з Польщі, Франції і Румунії, але я рада, що трохи зачекала і обрала саме Глорію. Мені також писали інші агенти, пропонуючи свої послуги і клуби для співпраці. Серед них були клуби з Туреччини, Іспанії, навіть писав тренер арабської країни. Але я співпрацюю тільки з одним менеджером.

 – Чим одразу сподобався тобі новий клуб?

 Чемпіонат Румунії – один з найсильніших у світі, і це великий крок вперед у моїй гандбольній кар’єрі. І ще я переконалась в правильності свого рішення після того, як поговорила з тренером Глорії по відеозв‘язку. Розмова з ним справила на мене дуже хороше враження, тому вже з нетерпінням очікую, коли зможу потренуватися і зіграти під його керівництвом.

 –  У румунських клубах грають ще дві  відомі українські гандболістки – Юлія Думанська і Тамара Смбатян. Чи радилися з ними щодо переходу у Глорію?

 Радилася з Тамарою Смбатян.  Вони дійсно грали в Румунії, але Юля в наступному сезоні буде воротарем хорватської Подравки, а на рахунок Тамари поки не можу нічого сказати.

 –  Яку зарплату тобі пообіцяли і які умови, крім грошей?

 Я б не хотіла обговорювати свою зарплату і умови контракту. Зазначу лише, що контракт підписаний за схемою 2+1, третій рік за згодою обох сторін.

 – Чи знаєш румунську мову? Чи вже познайомилася з кимось з команди?

 Почала вчити румунську, коли підписала контракт. Але без практики  важко підтримувати знання нової мови. Англійська буде мене виручати на початках. Мені дуже пощастило, бо в Глорії зараз грають дві білоруски. З Наташою Василевською вже встигла познайомитися і поговорити. Дуже їй вдячна, бо перед переходом в інший клуб відчувався невеликий мандраж. Все-таки кардинально міняю своє життя.

 –  Які змагання чекають тебе у новому сезоні разом з Глорією?

 Румунський чемпіонат розширили до 16 команд. Є вже навіть дати ігор, їх буде дуже багато. На рахунок Єврокубку ще вирішується.

–  Чого очікуєш від нового клубу? А чого побоювалася при переході?

 Вже дуже чекаю на перші тренування і ігри, цікаво як все відбувається в Румунії. Трохи побоююсь, як мене прийме новий колектив і чи будуть довіряти тренери і гравці. У Львові я почувалась впевнено, бо вся команда вірила в мене. В новій команді для цього може знадобитися трохи часу.

 – Як відредагували твої рідні і друзі, коли дізналися що ти переберешся до Румунії?

 Всі мої близькі друзі розуміються в гандболі, тому були дуже раді моєму переходу. Також дякую всім знайомим, які писали мені слова підтримки і побажання удачі в новому сезоні. Вся «Галичанка» також підтримала мене, ми навіть трошки відсвяткували мій перехід на кухні в гуртожитку. А мої батьки і чоловік завжди є для мене опорою і ми разом приймали таке рішення.

– На кого залишила «Галичанку»? Кого бачиш наступним капітаном?

 Не можу сказати, що я залишила команду. Як каже наше керівництво: «Галичанок колишніх не буває». Буду слідкувати за іграми і вболівати за  команду.

За ці роки Львів став для мене другою домівкою, сюди завжди буде приємно повертатись. А хто стане майбутнім капітаном, вже вирішать самі дівчата. Є багато гідних кандидаток. Впевнена, що хто б не стала капітаном, вона добре впорається з цією відповідальністю. 

 – Твій коханий приїхав з тобою?  І чи  ви вже запланували дату весілля?

 Планували їхати разом, але через карантин трохи затрималося оформлення документів, тому поки у Румунії лише я.

Щодо весілля, то ми розписалися 12 січня цього року, але, звичайно, ще плануємо гучніше святкування. Поки не обрали точну дату. Ми ще навіть не визначились, яке саме весілля хочемо і де. Я б дуже хотіла святкування на морі в тісному колі родичів і найближчих друзів. Але карантин змінив плани всіх наречених.  Друзі жартують, що поки карантин закінчиться, ми не захочемо ніякого весілля (сміється).

Наталія отримала пропозицію руки і серця на одному із матчів

– Які спогади про «Галичанку» будуть найяскравішими у твоєму житті?

 Наші святкування чемпіонства, коли всі після сезону можуть нарешті розслабитися і нормально відпочити. Також наші новорічні корпоративи: останній був взагалі неймовірно драйвовим – конкурси, караоке, дискотека.

 – Що хочеш наостанок сказати дівчатам з команди,  керівництву і тренерам, а також  вболівальникам?

 Скажу, але не наостанок, бо ми ще з усіма будемо підтримувати зв‘язок.

 Вболівальникам хочу подякувати за підтримку вдома, за те, що їздили з нами на виїзди і давали жару там, на трибунах. Деколи складалося враження, що то ми на домашній площадці граємо. І дякую за привітання на мій День народження – це було несподівано і дуже приємно!

Хочу всім подякувати за ці роки в «Галичанці», ми своєю наполегливою працею заслужили такий результат. Ми – класні (усміхається).  Шість чемпіонств – це дуже круто! І побажати команді й надалі здобувати все нові і нові перемоги, а головне без травм.

9 років у складі львівської “Галичанки”. Спершу п‘яте місце, потім два срібла і зрештою шість чемпіонств поспіль! Ми зробили це разом з тобою, наша капітанко! Нехай щастить у новій команді.  Любимо тебе.

Твоя «Галичанка».

Підготувала Наталія Васьо