Мабуть, саме ці слова Віталія Андронова дають зрозуміти, який подвиг вчинили львів’янки, перемігши «Ювенту» у першому матчі 1/16 фіналу Єврокубка.

– Віталію, ваші перші думки, коли побачили, хто випав у суперники?

Що ми не фартові і що нам випав один з найпотужніших суперників. Але що робити, таке буває. Це життя.  Хотілось іншого жеребу. Бо Ювента, вважаю, один із фаворитів на перемогу у Єврокубку.

– Як аналізували сили і можливості суперника?

Переглядали їхні матчі  через інтернет. А після гри з «Карпатами» (5-й тур Суперліги, 6 листопада) ми з президентом «Галичанки» Романом Степановичем Федишиним їздили до Словаччини і наживо переглянули їхній матч. Тому мали уяву, що це за команда, і як треба грати. Зрозуміло, що це дуже потужний суперник.

– Гандболістки «Галичанки» після гри довго не могли піднятись з підлоги: хто лежав, хто сидів. А капітан Тетяна Поляк взагалі плакала. Це емоції, втома чи ще щось?

Віддали багато емоцій і сил. Було вкрай важко. У нас немає двох рівних складів, тому дівчата з основного складу виклались на всі сто. 

Щодо Тетяни Поляк це була суміш сліз радості і болю. Таня сильно вибила палець, каже, що болів жахливо. Але були й сльози радості, вона дуже багато зробила для цієї перемоги, не здалась, відпахала усю гру. Це був вже такий емоційний вихлест.

– Напевно, кожен тренер ніколи на сто відсотків не буде задоволений своєю командою, отож…

Так, не все виконали. Хотілось більше реалізації. Закинути хоча б ті 4 незабитих пенальті, був би інший результат. Але багато чого й вдалося.

– На що зробили ставку у тому матчі. Що спрацювало, що ні?

На те, щоб зіграти з суперником його улюблений швидкісний гандбол. У них дуже хороший перехід та швидкий центр. Тому  нашим завданням було повертатись назад, що в принципі виконали.

– На матчі не бачили однієї з провідних галичанок Юлії Головко (ліва крайня)

Головко не грала, має негаразди з плечем. Вчора вона вже тренувалась у загальній групі, але поки що є проблеми з кидками. Бережемо її, є ще й подальші ігри.

– Святкували перемогу?

У нас ще друга гра. І після неї буде видно, святкувати  чи не святкувати.

Гра буде дуже важкою і це вже зрозуміло! Словачки дуже потужні, амбіційні, підсилені легіонерками. Думаю, вони розцінюють так: якщо не пройдуть далі, для них це буде провал. Тому битимуться на всю.

– Словацька команда навіть відмовилась інтерв’ю давати після поразки у Львові. Як думаєте, цей програш став для них шоком?

Вважаю, що це, по-перше, не професійно, а, по-друге, вони точно не очікували, що ми переможемо. Тому для них це було шоком, не мали, що сказати, бо вважали себе фаворитом цієї гри.

– Коли вирушаєте до Словаччини і як будете добиратись?

Їдемо у п’ятницю після ранкового тренування. Переночуємо в Ужгороді та зранку в суботу переїжджатимемо кордон. Вже на вечір заплановано тренування у Словаччині.

– Склад на 2-й матч буде таким же?

 Так.

Розмовляла Наталія Васьо

Фото – Євген Кравс